У 2015 році після Паризької конференції з питань клімату, Німеччина відмовилась від видобування бурого вугілля задля зниження викидів вуглецю і планує закрити всі шахти до 2038 року. Бюджет, який уряд передбачив на втілення цих заходів - 40 мільярдів євро. Відтак у 2019 році уряд землі Саксонія (саме тут сконцентрувалась вуглевидобувна промисловість) спільно з Саксонським банком розвитку засновує Агентство структурних змін. Ця організація стає консультаційним центром для громадян, компаній та муніципалітетів з питань структурного розвитку в двох саксонських регіонах бурого вугілля - в центральній Німеччині та Лужиці. Агентство консультує громади та організації щодо розробки проектів та їх фінансування Саксонським банком розвитку. Усі заявки та проекти згодом розглядаються спеціальною комісією, яка ухвалює рішення про їх інвестування. Відтак громада може отримати на реалізацію ідеї навіть 95% вартості з державного бюджету.

Прикладом такого проекту є соціокультурний центр у місті Вайсвассер, де відбулась перша зустріч української делегації у Німеччині з представниками мерії та Саксонського агентства структурних змін. Навчальний візит для представників профспілок та місцевих адміністрацій Львівщини й Донеччини організувала компанія GIZ у рамках проєкту «Підтримка структурних змін у вугільних регіонах України». Свого часу, розповів очільник міста Вайсвассер Торстен Пьотц, місто було «скляною столицею» світу, адже тут працювало 11 фабрик гутного скла, однак на сьогодні залишилось єдине таке підприємство. Відтак, аби зберегти історичну спадщину Вайсвассеру, місцева влада прийняла рішення відкрити в будівлі колишньої фабрики сучасний соціокультурний центр. Тепер в цій постіндустріальній локації відбуваються фестивалі, концерти, кінопокази та майстер-класи для дітей.

На початку 90-х, коли відбулось об’єднання Німеччини та частково закривались вугільні копальні на сході країни, чимало мешканців виїхало з міста і зараз у Вайсвассері проживає понад 15000, хоча ще 30 років тому ця цифра була вдвічі більшою. Мер міста Торстен Пьотц докладає максимальних зусиль, аби до Вайсвассеру приїжджали молоді люди та облаштовували тут своє життя. Відтак в місті активно будують дороги, зносять стару радянську забудову і натомість зводять сучасне комфортне житло, розвивають туристичний та культурний потенціал міста. Активно  працює мерія і над ревіталізацією старої школи з виробництва скла, побудовою спортивної академії, відкриттям центру інновацій. «Ми творимо наше місто спільно з громадою і це найбільший успіх трансформаційних змін» -  зауважив під час зустрічі Торстен Пьотц.

Схожа ситуація з міграцією людей на інші терени Німеччини є і в місті Гоєрсверда. Важкий період початку 90-х також не оминув це місто і за 30 років населення зменшилось з 74000 до 32000. Однак мер Торстен Рубан-Зех обирає не скаржитись на труднощі, а зосереджуватись на досягненнях: «Ми не розповідаємо усім, що нам не вистачає фахівців, бо така проблема постала перед кожним містом Німеччини. Колись Гоєрсверда було «містом енергетики», тепер же ми втілюємо концепцію, що Гоєрсверда – «місто енергії життя» і концентруючись на позитивних змінах, закликаємо людей приїжджати до нас й спільно творити зміни». У 2018 році міська влада розробила план та стратегію структурних змін, а на втілення проєктів отримала від держави 220 мільйонів євро на 10 років. Чимало ідей уже вдалось реалізувати, розповів українській делегації мер Торстен Рубан-Зех – зокрема, зараз триває облаштування озера, яке утворилось внаслідок роботи вугільних копалень, а довкола нього ведеться будівництво сучасного житла. Аби залучити молодь й облаштувати їй комфортне життя в місті, мерія зводить сучасні будинки і здає в оренду помешкання лише за 4,81 євро за квадратний метр. Окрім того в проєктах муніципалітету - відкриття навчального закладу для середнього медичного персоналу та сучасної гібридної операційної, освітнього та наукового центрів для вивчення новітніх технологій. «Це відкриє можливість для молоді не лише комфортно проживати у нашому місті, а й реалізовуватись професійно» - зауважив Торстен Рубан-Зех.

Поспілкувавшись із міськими головами Вайсвассера та Гоєрсверди та дослідивши досвід трансформації колишніх вугільних міст, учасники навчального туру зустрілись із представниками промислового бізнесу.

Корпорація LEAG – одна із п’яти найбільших виробників електроенергії в Німеччині. Ця група компаній працює у сфері добувної промисловості та енергетики, однак готується до поступової відмови від використання бурого вугілля, а до 2030 року планує продукувати 7 гігават енергії, застосовуючи відновлювальні джерела, зокрема сонячні парки та вітряні установки.
«В наших ключових регіонах на сході країни ми також забезпечуємо централізоване теплопостачання для муніципалитетів і компаній, а наша корпорація -  найбільший працедавець, оскільки на шахтах та електростанціях працює 7000 робітників» - розповіла учасникам української делегації представниця концерну Елен Димке.

У зв’язку з енергетичним переходом Німеччини від бурого вугілля до «зелених» джерел енергії, корпорація активно працює над розширенням генеруючих потужностей відновлювальної енергетики. В планах – будівництво електростанції, яка працюватиме на водні, а вчасна рекультивація колишніх шахтних територій дозволяє концерну використати ці терени для встановлення сонячних парків, геотермальних насосів та вітряних установок. У зв’язку із поступовим закриттям копалень без роботи можуть залишитись тисячі людей, однак LEAG подбає про власних працівників, запевняє Елен Димке. Адже  керівництво корпорації вже працює над відкриттям центру перекваліфікації, в якому колишні гірники опановуватимуть нові професії, що пов’язані із технологіями «зеленої» енергетики.    

Мабуть, найбільше враження на учасників навчального туру справив індустріальний парк Шварце Пумпе, який розташований на території двох земель Бранденбург та Саксонія і займає площу 1100 гектарів. Зараз в промисловому парку працює 110 компаній, які забезпечують роботою 5200 осіб. У 2020 році тут збудували стартап-центр Dock 3, де компанії можуть орендувати площі та працювати над своїми ідеями, поки не вийдуть на промислові масштаби. Окрім того на території Шварце Пумпе прокладено понад 350 км залізниці, розміщено пункт управління колією, очисні споруди,  склади та автоматизовані термінали, а ще своя пожежна частина, охоронна служба та пункт надання медичної допомоги.

В індустріальному парку функціонує теплова електростанція потужністю 800 ват, яка одночасно є найвищою будівлею Брандебурга. З усієї електроенергії, яку генерує станція, лише 6% йде на потреби парку – решта передається в мережу. Однак з огляду на стратегію уряду Німеччини про перехід на відновлювальні джерела енергії, станцію планують вивести з експлуатації до 2038 року.  

 

Паперові фабрики, металообробні підприємства, сміттєспалювальні установки, станції з виготовлення біогазу, збагачення вугілля, виготовлення гіпсокартону – ось далеко не повний перелік підприємств, які успішно працюють на території Шварце Пумпе. До 2028 року індустріальний парк потребуватиме ще 7000 працівників, відтак поміж компаніями уже розпочалась конкурентна роботьба за робочі руки.

 

По завершенню тижневого навчального курсу з вивчення успішних практик трансформації вугільних шахт в Польщі та Німеччині, учасники делегації зустрілись з керівником проєкту «Підтримка структурних змін у вугільних регіонах України» Еліз Віжьє та поділились власними думками та ідеями, щодо можливостей трансформації копалень на Львівщині та Донеччині. Посадовці Львівської обласної адміністрації, Червоноградської районної адміністрації, представники муніципалітетів Червонограда та Мирнограда, а також експерти проєкту обговорювали важливість змін чинного законодавства, які б прискорили втілення трансформації в Україні, можливість розширення проєкту на терени Добротвора та Великих Мостів, а також дослідження експертами потенціалу вугільних територій Львівщини, а по завершенню війни і Донеччини. Підсумувавши результати навчального візиту, Еліз Віжьє зауважила, що хоча виклики перед вугільними містами Польщі, Німеччини та України доволі схожі, однак єдиноправильної стратегії переходу від добувної промисловості до відновлювальних джерел енергії немає. « Ви пишете свою історію і я сподіваюсь, що тиждень інтенсивного навчання допоможе вам у роботі над власною візією розвитку трансформації на ваших теренах» - підсумувала Еліз.