Червоноградська міська територіальна громада

Львівської області

"При Майстрах якось легше..." - у Червонограді відбувся фестиваль пам’яті Юлії Бурко

«Юля була проактивною, і у свій творчий вир затягувала дуже багатьох людей. Ті, які мали ціннісне уявлення про світ – залишались поруч. Вона завжди була веселою та уважною до кожного. Пригадую, як перед Великоднем я проводила у Шевченківському гаю благодійний майстер-клас, і несподівано з Червонограда приїжджає ціла бригада дівчат з «Прозерку». І всі – у вишиванках! Тоді ми усі разом почали писанкувати й співати. Юля вміла робити сюрпризи…» - ділилась спогадами про видатну писанкарку, голову Незалежного жіночого товариства «Прозерок», світлої пам’яті Юлію Бурко її подруга й відома майстриня-писанкарка Віра Манько.

Впродовж двох днів, 11 та 12 вересня, у нашому місті відбувався фестиваль пам’яті Юлії Бурко «При Майстрах якось легше…. Вони – як атланти», під час якого червоноградці й гості міста мали нагоду вшанувати пам‘ять мисткині, дізнатись більше про її активну громадську й творчу діяльність, а також завітати до світлиці Тараса Городецького (що була відкрита завдяки старанням та зусиллям Юлії Бурко), взяти участь у майстер-класах відомих митців, котрі свого часу товаришували й співпрацювали з Юлією Миколаївною.

Зокрема, 11 вересня, під час круглого столу у Червоноградській міській раді «Юлія Бурко: місія краси і самопосвяти», спогадами про Майстриню ділились друзі та рідні, учні та  майстри, які приїхали на фестиваль з різних куточків України – від Яремча до Дніпра.  

Юлія Бурко була не лише видатною майстринею, писанки якої прикрашають приватні колекції по цілому світу, а й берегинею національних традицій. Завдяки її праці в Червонограді відкрито світлицю імені унікального писанкаря Тараса Городецького, проведено фестивалі пам‘яті геніального Майстра, у світлиці відбулось чимало презентацій талановитих майстрів.

Нам залишається берегти світлу пам’ять Юлії Бурко і продовжувати її у справах і як зауважила під час зустрічі Віра Манько: «Наше головне завдання залишатись самими собою, не догоджати, не розмінюватись на компроміси. Юля Бурко і Тарас Городецький були тими, ким мали бути, якими їх створив Господь. Вони не розмінювались на компроміси, не шукали скарбів, а які мали – віддавали людям. Бажаю усім нам бути достойними їхньої пам’яті»

 

Поширити: