Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове добровільне декларування, використання єдиного рахунку та застосування РРО та ПРРО»

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Одноразове добровільне декларування, використання єдиного рахунку та застосування РРО та ПРРО»

 

Днями за участі начальника відділу електронних сервісів Червоноградської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській  області Катерини-Руслани Тхір відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Одноразове добровільне декларування, використання єдиного рахунку та застосування РРО та ПРРО».

Наводимо деякі запитання та відповіді на них.

Питання: Хто може подати одноразову добровільну декларацію?

Відповідь: Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням та подати декларацію можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи та фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання об’єктів декларування чи доходів, за рахунок яких були набуті об’єкти декларування.

Не можуть бути декларантами особи, які станом на 1 вересня 2021 року є малолітніми чи неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб, у тому числі батьків, або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка чи піклування.

Також не можуть бути декларантами особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали декларації відповідно до законів, що визначають правові засади у сфері запобігання корупції, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави.

Питання: Чи мають подавати одноразову декларацію громадяни, які отримали у спадщину майно від дідуся чи бабусі?

Відповідь: У разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна отримуються декларантом у спадок або як дарунок від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення (дідуся чи бабусі), то обов’язку щодо подання одноразової добровільної декларації у такого платника податків не виникає за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Питання: Які платежі може сплатити платник через єдиний рахунок?

Відповідь: Платник податків може використовувати єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів. Водночас, єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.

Питання: Як можна перейти на єдиний рахунок?

Відповідь: Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет. Отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок. Надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів. Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку.

Питання: Коли і як можна відмовитися від єдиного рахунку?

Відповідь: Платник один раз протягом календарного року має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку. У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 01 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.

Питання: Який порядок заповнення документів при зарахуванні на єдиний рахунок?

Відповідь: Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 із змінами та доповненнями.

Питання: Який порядок реєстрації ПРРО?

Відповідь: Реєстрація ПРРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602). У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації, програмним забезпеченням фіскального сервера присвоюється фіскальний номер ПРРО. Після реєстрації суб’єкт господарювання подає Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа з сертифікату, який використовується для підпису, щодо того працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції. Кожен касир засвідчує проведення розрахункових операцій та передачу даних до фіскального сервера власним електронним підписом. ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Питання: Чи застосовується РРО при використанні платіжних систем?

Відповідь: Реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Це передбачено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» від 01.12.2020 р. №1017-IX.

Якщо споживачі, використовуючи мережу Інтернет, замовляють послуги і розрахунки за них здійснюють виключно із застосуванням електронного платіжного засобу та платіжних систем (Приват24, LiqPay, Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua тощо), такі операції здійснюються без застосування РРО надавачем послуги.