Насильницьке зникнення – злочин проти людства, який підриває цінності будь-якого суспільства, права людини та її свободу.

Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення згідно Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.

Кримінальним кодексом України передбачається, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати такий факт або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування караються позбавленням волі.

Заява про розшук особи, зниклої безвісти, подається:

- родичем такої особи;

- представником військового формування;

- органом державної влади;

- органом місцевого самоврядування;

- об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення до відповідного територіального органу Національної поліції України,

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua, гаряча лінія: 044-253-75-89; 0800-50-17-20 (безкоштовно)), Міжнародного комітету Червоного Хреста (гаряча телефонна лінія, що приймає повідомлення про факти зникнення безвісти осіб: 0 800 300 155 ).